Самогубство – це трагічний вибір, зроблений у момент крайнього душевного болю. Для людини, яка вирішила піти з життя, це був свого роду крик відчаю, спроба припинити тяжке існування. Близькі часто запитують себе, чи могли б вони запобігти тому, що сталося. Важливо пам’ятати, що ми не маємо права оцінювати глибину переживань покійного або серйозність мотивів, які призвели до сумного результату. Нам залишається лише зі співчуттям і тактом вшанувати пам’ять того, хто пішов у Небуття, і підтримати його рідних.
Зміст:
- Ставлення до самогубців у різних віруваннях
- Християнство
- Іслам
- Юдаїзм
- Буддизм
- Синтоїзм (Японський світогляд)
- Індуїзм
- Атеїзм та агностицизм
- Підтримка родичів, які переживають суїцид близької особи
Ставлення до самогубців у різних віруваннях
Кожна світова релігія по-своєму пояснює причини самовільного відходу з життя і пропонує різні погляди на долю загубленої душі. Нижче наведено основні підходи в поширених конфесійних традиціях.
Християнство
Зазвичай християнство засуджує суїцид, оскільки життя вважається недоторканним даром Божим. Таких померлих часто не відспівують і ховають за межами церковного цвинтаря або на громадській ділянці. Нині пастирі стали більш милосердними і враховують душевний стан того, хто наклав на себе руки.
У питанні про долю душі самогубця Церква залишає надію на милість Божу. Сьогодні багато священнослужителів враховують, що вчинок міг бути скоєний у стані важкої депресії або іншого психічного розладу, що знижує особисту відповідальність покійного. Також у практиці допускаються келійні (домашні) заупокійні молитви.
Іслам
Іслам суворо забороняє самогубство (Інтіхар), розглядаючи його як найбільший гріх після зневіри, оскільки тільки Аллах має право розпоряджатися життям, даним ним. У хадисах є прямі застереження про суворе покарання для самогубців в Аду. Проте, похорон мусульманина, який вкоротив собі віку, проводиться за всіма правилами, оскільки людина залишається членом громади, і лише Аллах зрештою вирішує її долю.
Юдаїзм
Ґрунтуючись на заповіді «Не вбивай», юдаїзм суворо забороняє суїцидальні мотиви, вважаючи цей крок порушенням заповіді про цінність життя. Якщо факт самогубства незаперечний, то траурні обряди (Шива) і ритуали оплакування можуть бути скорочені. Однак сучасна галахічна (правова) практика в Ізраїлі та діаспорі керується принципом співчуття – покійного ховають з усіма почестями і повним дотриманням траурних законів.
Про долю душі говориться обережно: вважається, що Всевишній враховує обставини, які передували смерті. Тож суворої однозначної відповіді про долю душі немає – рішення приймаються «на Небесному суді» індивідуально.
Буддизм
У буддизмі самогубство розглядається не як «гріх», але як серйозна кармічна помилка. Акт саморуйнування, викликаний відчаєм, вважається проявом нездатності впоратися з наперед визначеними тортурами. Душа людини, яка вчинила суїцид, перероджується у стражденному стані, щоб знову пройти урок, який був перерваний. У китайській традиції вважається, що самогубство – це омана розуму, і душа може потрапити у світ голодних духів або страждань, але через молитви та добрі справи живих родичів її шлях може бути полегшений.
Синтоїзм (Японський світогляд)
Історично в Японії самогубство честі (Сеппуку) і самогубство закоханих (Сіндзю) могли бути сприйняті з трагічним співчуттям або навіть романтизовані. Але для родичів це все одно залишається трагедією, і померлого ховають за звичайними ритуалами.
У синтоїзмі життя є даром Камі (божеств), і його передчасне переривання вважається проявом неповаги до Небес. Якщо смерть супроводжувалася сильними переживаннями, важливо проводити ритуали умиротворення, щоб душа знайшла спокій. Інакше душа самогубці може перейти у стан неспокійного духу (юрей).
Індуїзм
Індуїзм вважає суїцид порушенням дхарми, і душа такої людини не звільняється, а повертається в ту ж ситуацію при наступному народженні. Бо кармічний вузол потрібно розв’язати, навіть якщо це буде через страждання й усвідомлення. До часу настання природної смерті душа самогубці ще довго змушена буде блукати по землі в образі нечистого і невпокоєного духу (Бхути або Прети).
Ховають самогубців згідно зі звичаями, але в деяких регіонах можуть уникати публічних ритуалів, особливо якщо смерть викликала суспільний резонанс.
Атеїзм та агностицизм
Атеїсти та агностики об’єднані, оскільки обидва світогляди не ґрунтуються на релігійних догмах. Поховання проводиться за світськими нормами, прийнятими в державі, найчастіше на громадських кладовищах.
- Атеїсти вважають, що після смерті нічого немає.
- Агностики допускають можливість існування душі, але не дають їй певного спрямування. Для них важлива повага до пам’яті, а не метафізика.
Підтримка родичів, які переживають суїцид близької особи
Рідні продовжують любити того, хто наклав на себе руки, незважаючи на сумні обставини смерті. Їхній біль – особливий, тому вимагає делікатності, тактовності та співчуття. Підтримка оточення і відчуття, що той, хто сумує, не залишається сам на сам зі своїм горем, можуть полегшити прийняття трагедії.
Ось кілька шанобливих способів надання допомоги при емоційному перевантаженні:
- Вислуховуйте, дайте виговоритися. Дозвольте людині ділитися своїми почуттями та спогадами, не перериваючи і не намагаючись “виправити” її біль.
- Складність розпізнання депресії. Нагадайте, що суїцид часто є наслідком нестерпної хвороби – депресії, і запобігти її наслідкам не завжди можливо.
- Відволікайте на інші теми. Обережно переключайте увагу на позитивні спогади про покійного, на побутові дрібниці, допомагаючи родичу не зациклюватися на почутті провини.
- Підтримуйте контакт. Зберігайте звичний ритм спілкування: спільні прогулянки, дзвінки з побажанням доброго ранку, розмови на побутові теми та за інтересами. Це стабілізує відчуття реальності, дає привід жити далі.
- Оцінюйте стан. Відстежуйте тривожні ознаки: зациклення на ідеї возз’єднання з покійним, обговорення смерті, перекази «розмов» із упокоєним.
У разі, якщо горе здається надмірним, або ви помічаєте ознаки депресії у самого того, хто сумує, краще звернутися до психолога або психотерапевта для кризового втручання.
Похоронне бюро ГРААЛЬ розуміє, наскільки важкою буває така втрата для близьких. Наші співробітники з повагою та увагою поставляться до вашої біди й тактовно допоможуть влаштувати похорон або кремацію. Також ми візьмемо на себе вирішення інших організаційних питань і підтримаємо в цей важкий період. Дзвоніть нам цілодобово – ми приїдемо, щоб бути поруч.
