Чин похорону більш відомий як відспівування, бо молитви начитуються над тілом у співучій манері. Заупокійну відправу замовляють у Церкві по смерті близької людини, аби їй було відпущено озвучені гріхи та душа вільно би піднеслася до Чертогів Небесних. Відмова від проведення даного богослужіння вважається чи не найтяжким покаранням для померлого. У наш час панотці більш лояльно ставляться до поведінки вірян та зрідка відмовляють родичам небіжчика у відспівуванні.
Кого відспівувати не годиться
Священники ПЦУ відмовлять у проведенні чину похорону якщо померлий:
- був богоборцем чи заперечував існування Христа;
- був агностиком чи атеїстом;
- був іншої віри чи нехрещеним;
- наклав на себе руки (за умови свідомого вчинку самогубства).
Важливо! Для представників інших християнських деномінацій та нехрещених немовлят передбачені інші богослужіння перед похованням.
Релігійна атрибутика для відспівування
Для заупокійної відправи необхідні наступні ритуальні атрибути:
- Хрестик на шию. Бажано, аби це був той самий, яким хрестили небіжчика.
- Паперова смужка зі словами із Біблії. Накладають на лоба мерцю, аби на прощанні близькі могли поцілувати рідну людину востаннє.
- Дозвільна молитва. Паперовий листок з молитовним зверненням до Господа.
- Саван. Наприкінці служіння покривалом накривають померлого з головою.
- Іконка. Вкладається збоку у труну.
- Церковні свічки. Присутні тримають запалені свічки весь час на відспівуванні.
Проведення чину похорону
Про час та місце проведення відспівування слід заздалегідь домовитись із панотцем. Пріоритетною буде відправа у Церкві. Також начитування заупокійних молитов відбувається у траурному залі чи безпосередньо на цвинтарі. Чин похорону на дому небіжчика справляють у виключних випадках:
- Причиною смерті стала інфекційна хвороба.
- Померлий загинув у результаті бойових/ терористичних дій, ДТП чи за інших обставин його тіло фрагментовано/ знаходиться у цинковій труні.
- У населеному пункті немає діючого храму.
- Члени родини сконалого не мають змоги полишити дім за незадовільного фізичного чи душевного стану.
Відспівування у Церкві
До Храму вносять відкритий гроб та встановлюють ногами до виходу. На початку відправи кожен присутній бере свічку та запалює її. Далі священник начитує належний перелік тропарей та псалмів. Останньою промовляється дозвільна молитва від імені спочилого. Люди у жалобі по черзі підходять до труни, де відбувається прощання. Надалі панотець накриває саваном померлого, кришку гроба заколочують. Приблизна тривалість чину похорону у Церкві – 50 хвилин.
Відспівування у траурній залі (на кладовищі)
Заупокійна відправа на виїзді проводиться у скороченому варіанті. Наявність церковних свічок не обов’язкова – їх можна навіть замінити квітами. У цілому регламент залишається той самий.
Відспівування та кремація
Священики ПЦУ дозволяють проведення кремації. При цьому чин похорону має відбутись безпосередньо над тілом небіжчика, до самого ритуалу спалення. Над урною з прахом відспівування не здійснюють.
Заочне відспівування
Проводиться при відсутності тіла сконалого, за умови, що чин похорону не відбувався. Насамперед заочне відспівування застосовувалось під час війни, коли військові та цивільні гинули далеко поза домом та не було змоги здійснити належне поховання. У наш час родичі померлого домовляються про заупокійну відправу напередодні ексгумації, по жертвах техногенних катастроф, стихійних явищ, терористичних акцій чи інших надзвичайних подій.
При заочному відспівуванніі начитування молитов відбувається на землю. Потім вона прикопується на могилу родича загиблого чи на братському похованні.
Важливо! Якщо людина у списках зниклих без вісті, але немає безперечних відомостей про її загибель, то у Церкві замовляють відправу «за здоров’я». Бо для Отця Всемогутнього усі людські душі є живими.
Вартість відспівування
Якоїсь умовної такси на заупокійну відправу не існує. Суму пожертви на Храм кожна родина встановлює самотужки. Навіть за відсутності грошей панотець не має відмовляти у проведенні померлого у дальню путь. Зауважте, якщо вам нададуть прайс на якесь служіння церковне, краще підіть до іншого закладу, до іншого священика.
