Аби проститися з померлим родичі орендують траурну залу. Це спеціалізоване приміщення з необхідним обладнанням і зовнішнім декором, що відповідає характеру заходу. Найчастіше ритуальна зала розміщується поблизу моргу, крематорію чи на кладовищі.
Місткість ритуального зала
Проводи у далеку путь не завше потребують великої кімнати. Якщо передбачається присутність тільки членів родини та близьких знайомих, то достатньо орендувати малу залу на 20-40 осіб. На території кремаційного комплексу чи цвинтаря зазвичай є більш місткі приміщення, розраховані на присутність близько 60 людей у жалобі. Публічне прощання на кілька сотень скорботних організовують просто неба. Віддання шани воєнним у присутності почесного караулу також відбувається на відкритій місцині, найчастіше – на центральній доріжці кладовища.
Оформлення траурної зали
Ритуальний зал має бути оформлений стандартним чином. По центру приміщення розташовується катафалк чи постамент для встановлення труни із померлим. Дещо поодаль місце для живого акомпанементу чи акустичного обладнання. Зовнішній декор стінок зроблений так, аби дезінфекція кімнати не була складною. У траурному залі має бути справна вентиляція. По-перше, так контролюється температура навколо, а по-друге, свіже повітря завадить зовсім не завадить на такому заході. Поруч с залою існують додаткові приміщення – санвузол, морозильна камера, процедурна. Родичі небіжчика чекають своєї черги або у окремій кімнаті, або на вулиці.
Публічне приміщення для проводів
Почувши про поховання відомого діяча науки чи мистецтва багацько прихильників його майстерності бажають особисто вшанувати померлого. Зважаючи на це родичі намагаються знайти містке приміщення для урочистого заходу. Так, прощання з актором чи музикою може проходити на сцені театру, гроб з тілом доцента чи академіка встановлюють у вестибюлі ВУЗу, проводи доктора чи вчителя відбуваються у фойє медичного чи навчального закладу. Час та місце вшанування пам’яті у таких випадках оговорюється заздалегідь та повідомляються через регіональні ЗМІ або інтернет-видання.
Прощання на дому – ліпше відмовитись
Краще не організовувати проводи на дому. Наведемо кілька причин тому:
- У житловому приміщенні може залишитись патогенна флора мерця та інші неприємні наслідки після відвідування людей у жалобі.
- Малознайомі особи засоромляться прийти віддати шану померлому, бо вважатимуть, що похорон відбувається лише у родинному колі.
- Під час підготовки до урочистого заходу ви можете куди-небудь подіти речі мерця, а потім вважати, що хтось з незнайомих їх поцупив.
У той самий час вибір на користь траурного залу стане оптимальним рішенням для усіх. Тим паче, що близьким небіжчика не потрібно буде після погребіння засувати рукава та робити прибирання трохи не всієї квартири.
Церемоніймейстер та цивільна панахида
Тривале публічне прощання передбачає певні напутні промови та вираження співчуття від багатьох людей. Черговість виступів та витрачений час необхідно контролювати, аби вкластися у відведений час та ще встигнути на цвинтар. Взагалі то вести цивільну панахиду доручають далекому родичу або заздалегідь запрошеному церемоніймейстеру. Останнє навіть є кращою альтернативою, бо члени родини померлого можуть не втриматись від емоцій. Організатор поховання також відповідатиме за музичне супроводження, заповнювання пауз, складання сценарію урочистого заходу та запрошення панотця для проведення релігійного служіння.
Оренда траурного зала у Києві
Похоронна служба Грааль ладна проконсультувати про наявність та розміщення ритуальних залів по Києву, надати відомості про їх місткість та вартість оренди. Наші співробітники допоможуть організувати проводи вашого близького у дальню путь, підберуть відповідне приміщення згідно передбачуваної кількості шанувальників пам’яті та інших побажань, вирішать всі технічні питання.
