Поховання юдея за класичною традицією можна вважати досить скоромним. Насамперед тому, що померлого обряжають лише в одну тканину довжиною 12 метрів та й так покладають у могилу. Звісно, наші з вами сучасники на похороні використовують ще й труну, бо загорнуте лише у саван тіло досить важко переносити до місця погребіння.
Зміст:
- Хевра-Кадиша гебрейської релігійної громади Києва
- Етапи гебрейського поховального обряду
- Відмінності юдейських похорон
- Трапеза Співчуття та поминання в юдеїв
- Траур в юдеїв
- Допомога в організації конфесіональних поховань
Хевра-Кадиша гебрейської релігійної громади Києва
За адресою вул. Шота Руставелі 13 розташовується братерство Хевра-Кадиша гебрейської релігійної громади Києва. Саме сюди привозять сконалого для проведення поховання за юдейським обрядом. Проводи відбуваються у окремому приміщенні Бейт моед лехоль хай (Домівці, що призначена для кожного) при зачиненій домовині.
В юдаїзмі неможна бальзамувати чи якимось іншим чином орудувати над трупом. Тож цілком реальною є можливість спотворення виразу обличчя у небіжчика. Аби уникнути випадків глузування чи кепкування з померлого від злостивих осіб, кришку гроба закривають після уложення тіла.
Етапи гебрейського поховального обряду
За асиміляції гебрейського народу чи з інших причин, але поховальний обряд юдеїв має багато спільного зі звичним для нас погребінням.
- Омивання. Хоча омивання проводиться в дещо нетрадиційний спосіб, тіло померлого очищується при цьому повністю, не піддаючи скверні інших. Для цього небіжчика встановлюють вертикально та виливають на нього декілька відер прохолодної води.
- Вбрання. Відріз світлої тканини довжиною 12 метрів зараз зрідка використовують для поховання. Найпоширеніше вбрання небіжчика – то є буденний, але добре випраний костюм чи плаття. Нові речі задля цього не купують.
- Труна. Обирають найпростішу модель гробу. Ще сторіччя тому на дні домовини вирізали невеличкий отвір, аби тіло похованого одразу ж зконтактувало із землею. Наші сучасники обмежуються розсипанням жмені ґрунту на смертне ложе перед покладанням сконалого у труну.
- Супроводжуючий. За юдейськими традиціями з моменту сконання й до самого поховання поблизу тіла обов’язково повинна бути рідна людина. Вважається, що у цей період до небіжчика можуть завітати духи-суккуби, які не насміляться заволодіти тілом, якщо поряд є близький померлому. Навіть якщо мрець знаходиться у моргу, біля самої будівлі має перебувати хтось з членів родини. Бажано, щоб ця особа хоч іноді читала вголос Псалом Тєгілім.
- Траурна хода. Першими у похоронній процесії йде персонал Хевра-Кадиша із труною. За ними – родичі та близькі спочилому за ступенем спорідненості. Під час ходи має бути щонайменше три зупинки у найбільш визначних місцях для померлого. Наприклад, біля школи чи іншого навчального закладу, парку, де він відпочивав, будівлі РАГСу, тощо.
- Молитва. Після занурення труни у вириту на погості яму старший син чи старший чоловік з родини має читати Кадиш (заупокійну молитву). Якщо не зосталось у роду жодного чоловіка, то цю місію виконує поважна людина з братерства чи старша дочка сконалого.
- Поховання. Могилу по черзі засипають землею усі присутні на похованні чоловіки. Але заступ не має бути переданий з рук в руки, а лише шляхом втикання у ґрунт. Після формування насипу над свіжим похованням ще одного разу читають поминальну молитву.
Відмінності юдейських похорон
Існує кілька обрядових дій, притаманних суто юдейським похоронам.
Ємності з рідиною. Якщо гебрей вмирає у своїй домівці, то одразу ж після його сконання усі ємності з рідинами мають бути накриті кришками чи взагалі вилиті додолу. Вважається, що в останню мить життя до помираючого злітає з Небес Янгол Смерті Малхемевус та своїм гострим мечем звільняє душу від тілесної оболонки. Надалі провісник занурює свою зброю у жбан з рідиною, аби її очистити. Насправді юдеї помітили здавна, що будь-яка рідина може стати отруйною, якщо перебували у одному приміщенні зі сконалим. Тож ці дії мали на меті захистити родину від випадкової хвороби.
Кріа. Сакральний розтин одягу на стороні серця (по смерті батьків) чи справа (по сконанню інших родичів чи близьких) позначає душевну травму. Невеличку вертикальну діру на одязі роблять руками одразу ж після почутої трагічної звістки. Але якщо було вдягнуто святковий наряд, то його дозволяється змінити перед здійсненням кріа на буденний.
Поминальні молитви. У київській синагозі можна ознайомитись з розкладом читання особливих поминальних молитов – ізкори (по батьках) чи аскари (по інших родичах та знайомих). Також існує особлива молитва – Кадиш ятом (Кадиш сиротини), яку промовлятиме старший син чи старший чоловік у родині за наявності міньяна. Якщо серед рідних померлому не залишилось чоловіків, то молитву начитує поважний член громади чи старша дочка небіжчика.
Взуття. Повернувшись з гробовища після похорону слід ретельно вимити своє взуття. А якщо під час поховання чи ходи ви почули лаяння собаки, то пантофлі перегортаються підошвою до верху, аби Янгол Смерті не знайшов шляху у вашу домівку.
Трапеза Співчуття та поминання в юдеїв
Традиційно гебреї після похорону не влаштовують поминки. Натомість сусіди та знайомі приносять додому померлого їжу опуклої форми, аби почастувати родину небіжчика та звільнити її від побутового клопоту. Зазвичай несуть відварену у мундирах картоплю, відварені яйця, булочки, лук, тощо. Куляста їжа нагадує про безперервність Буття, неосяжність Усесвіту та символізує велике горе, які відчувають близькі спочилому.
Вперше юдеї поминають померлого на річницю поховання, у наступні роки йорцайт проводять вже у дату смерті. Напередодні важливого дня, одразу як смеркне, у родині спочилого запалюють свічку, лампу чи інше джерело світла та тримають їх запаленими до наступного заходу сонця. До поминальної трапези запрошують найближчих друзів та родину сконалого. Починають захід з молитов та начитування слушних уривків з Тори, згадують добрі вчинки небіжчика. Блюда готують звичайні та ті, що полюбляв померлий.
Траур в юдеїв
Умовно траур гебреїв можна поділити на чотири періоди:
- Онен. З моменту смерті до самого поховання. Родина зайнята організацією гідного поховання і нічим іншим.
- Шива. Тиждень після поховання. Тяжка жалоба, за якої родина усіма думками зі спочилим. Хатні роботи зведені до мінімуму – лишень годування співмешканців та догляд за тваринами, хворими та дітьми. Не приймають душ, не стрижуться, не перевдягаються.
- Шлошим. У перший місяць після поховання вже дозволяються певні гігієнічні процедури, візити до синагоги, відвідини магазину та вихід на працю.
- Останнього періоду жалоби дотримуються ті, хто втратив одного чи обох з батьків. Протягом року вони уникають розважальних заходів, не слухають гучну музику (окрім випадків, коли це пов’язано з професією), не убираються у святкові шати.
Допомога в організації конфесіональних поховань
Похоронне бюро ГРААЛЬ з розумінням ставиться до бажання здійснити поховання померлого родича згідно родинних та релігійних традицій. Наша ритуальна служба надасть всебічну підтримку з приводу організації конфесіональних похорон. Ми з однаковою пошаною відносимося до юдеїв, християн, мусульман, атеїстів та особ інших вірувань та вважаємо, що кожен після свого сконання може розраховувати на гідне погребіння. Отримати консультацію з приводу проведення ритуальних заходів та замовити необхідні товари на похорон можна за цілодобово на нашому сайті.
